Затверджено відповідно до вимог законодавства України у сфері освіти.
Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.
Терміни, використані у цьому Порядку: кривдник (булер) — учасник освітнього процесу, який вчиняє булінг щодо іншого учасника; потерпілий (жертва булінгу) — учасник, щодо якого було вчинено булінг; спостерігачі — свідки та/або очевидці випадку; сторони булінгу — кривдник, потерпілий, спостерігачі (за наявності).
Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу, є: замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, ризикована поведінка; неврівноваженість; агресивність; різка зміна звичної поведінки; уповільнене мислення; відлюдкуватість; ізоляція від групи; занижена самооцінка; швидка втомлюваність; страх перед іншими учасниками; пропуски занять; депресивні стани; аутоагресія; суїцидальні прояви; фізичні ушкодження; спроби приховати травми; скарги на біль; зникнення особистих речей; образливі жарти, погрози, поширення чуток; наявні фото-, відео- та аудіоматеріали знущань.
До булінгу належать випадки, що відбуваються в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях, а також за межами закладу під час освітніх заходів, у тому числі дорогою до (із) закладу освіти. Ознаками булінгу є систематичне вчинення діянь: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, майна; словесні образи, погрози, приниження, залякування; небажана вербальна, невербальна чи фізична поведінка сексуального характеру; небажана фізична поведінка (ляпаси, стусани, штовхання тощо); інші правопорушення насильницького характеру.
Суб'єктами реагування є: служба освітнього омбудсмена; служби у справах дітей; центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; органи місцевого самоврядування; керівники та інші працівники закладів освіти; засновники закладів освіти; територіальні органи Національної поліції України.
Педагогічні та інші працівники закладу освіти у разі виявлення булінгу зобов'язані: вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу; за потреби надати домедичну допомогу та викликати екстрену медичну допомогу; звернутись за потреби до Національної поліції; повідомити керівника закладу та принаймні одного з батьків або законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу.
Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (стороною якого вони стали, підозрюють про його вчинення, або отримали достовірну інформацію) керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування. Заяви або повідомлення приймає керівник закладу; можуть подаватись усно та/або письмово, у тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення: невідкладно (не пізніше однієї доби) повідомляє територіальний орган Національної поліції та принаймні одного з батьків або законних представників; за потреби викликає екстрену медичну допомогу; повідомляє службу у справах дітей та центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви.
Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти; комісія виконує обов'язки на постійній основі. Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п'яти членів, включаючи педагогічних працівників, практичного психолога та соціального педагога (за наявності), представників служби у справах дітей та центру соціальних служб.
Головою комісії є керівник закладу освіти. Голова організовує роботу комісії, головує на засіданнях, визначає перелік питань та функціональні обов'язки членів. За відсутності голови його обов'язки виконує заступник, а за відсутності обох — обраний член комісії.
Член комісії має право: ознайомлюватися з матеріалами справи та брати участь у їх перевірці; подавати пропозиції та висловлювати думку; брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування; вносити пропозиції до порядку денного. Член комісії зобов'язаний: особисто брати участь у роботі комісії; не розголошувати відомості, що стали відомі у зв'язку з участю в роботі комісії; виконувати доручення голови комісії в межах законодавства.
Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу; відновлення стосунків; з'ясування причин та вжиття заходів для їх усунення; оцінка потреб сторін булінгу в соціальних і психолого-педагогічних послугах.
Діяльність комісії ґрунтується на принципах законності, верховенства права, поваги до прав людини, неупередженості, відкритості, конфіденційності, невідкладного реагування та нетерпимості до булінгу.
До завдань комісії належать: збір інформації щодо обставин випадку (пояснення сторін, батьків, висновки психолога, відомості служб у справах дітей тощо); аналіз матеріалів та прийняття рішення про наявність чи відсутність обставин, викладених у заяві. У разі підтвердження — оцінка потреб сторін у послугах, визначення причин та заходів виховного впливу, моніторинг ефективності вжитих заходів, надання рекомендацій педагогам та батькам.
Засідання комісії є правоможним за участі не менш як двох третин її складу. Рішення приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів; у разі рівного розподілу голос голови є вирішальним. Секретар веде протокол засідання. Строк розгляду заяви не має перевищувати десяти робочих днів з дня її отримання.
Діяльність щодо запобігання булінгу є постійним системним процесом, спрямованим на визначення заходів запобігання, виявлення булінгу та потенційних ризиків, а також усунення таких ризиків. Вона ґрунтується на принципах недискримінації, ненасильницької поведінки, партнерства з батьками, особистісно-орієнтованого підходу, гендерної рівності.
Діяльність відображається у Плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, який розробляється до початку навчального року та затверджується керівником закладу. Заходи можуть відбуватись у формі зустрічей, бесід, консультацій, лекцій, тренінгів, тематичних заходів тощо.
До заходів належать: організація належної безпеки в закладі; безпечне користування мережею Інтернет; контроль за використанням засобів електронних комунікацій; розвиток соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу; підвищення обізнаності про булінг, його причини та наслідки; формування культури нетерпимості до насильства та дискримінації в закладі освіти.